спинятися

зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Шиян); Ні, ви мене знаєте, Іване Семеновичу, я на півдорозі не спинюсь (Ю. Яновський).

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому—чому, чиє, кого. Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу); // Хто-небудь помічає, оцінює і т. ін. когось, щось з-поміж інших. На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. спинятися — спиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спинятися — див. ЗУПИНЯТИ|СЯ|.  Словник синонімів Караванського
3. спинятися — [спиен’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а  Орфоепічний словник української мови
4. спинятися — -яюся, -яєшся, недок., спинитися, спинюся, спинишся, док. 1》 Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися. || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переставати битися (про серце).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спинятися — СПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПИНИ́ТИСЯ, спиню́ся, спи́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися.  Словник української мови у 20 томах
6. спинятися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
7. спинятися — СПИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПИНИ́ТИСЯ, спиню́ся, спи́нишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, зупинятися.  Словник української мови в 11 томах