спичка

СПИ́ЧКА, и, ж.

Загострена паличка.

Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи, .. він до їх і пристане (П. Куліш);

Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (М. Шеремет);

* У порівн. То учувався йому глухий, здавлений сміх; то, мов ненароком, гострі, як спички, жарти в розмові (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. спичка — спи́чка іменник жіночого роду загострена паличка  Орфографічний словник української мови
2. спичка — -и, ж. Загострена паличка. Брати на спички кого — кепкувати з кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спичка — Шпичак, шпичачка  Словник чужослів Павло Штепа
4. спичка — СПИ́ЧКА, и, ж. Загострена паличка. Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи,.. він до їх і пристане (П. Куліш, Вибр., 1969, 158); Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (Шер., В партиз.  Словник української мови в 11 томах
5. спичка — Спичка, -ки ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440.  Словник української мови Грінченка