спичка
СПИ́ЧКА, и, ж.
Загострена паличка.
Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи, .. він до їх і пристане (П. Куліш);
Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (М. Шеремет);
* У порівн. То учувався йому глухий, здавлений сміх; то, мов ненароком, гострі, як спички, жарти в розмові (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спичка — спи́чка іменник жіночого роду загострена паличка Орфографічний словник української мови
- спичка — -и, ж. Загострена паличка. Брати на спички кого — кепкувати з кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спичка — Шпичак, шпичачка Словник чужослів Павло Штепа
- спичка — СПИ́ЧКА, и, ж. Загострена паличка. Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи,.. він до їх і пристане (П. Куліш, Вибр., 1969, 158); Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (Шер., В партиз. Словник української мови в 11 томах
- спичка — Спичка, -ки ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440. Словник української мови Грінченка