спичка
СПИ́ЧКА, и, ж. Загострена паличка.
Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи,.. він до їх і пристане (П. Куліш, Вибр., 1969, 158);
Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (Шер., В партиз. загонах, 1947, 75);
*У порівн. То учувався йому глухий, здавлений сміх; то, мов ненароком, гострі, як спички, жарти в розмові (Мирний, І, 1949, 310).
◊ Бра́ти (взя́ти і т. ін.) на спи́чки кого — кепкувати з кого-небудь.
— Там сусіди любі та милі так тебе на спички і беруть, а тут ще і дома (Мирний, IV, 1955, 82);
Заганя́ти [го́стрі] спи́чки у се́рце див. се́рце;
Стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою в (на) о́ці (оча́х) див. стирча́ти, стримі́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спичка — спи́чка іменник жіночого роду загострена паличка Орфографічний словник української мови
- спичка — -и, ж. Загострена паличка. Брати на спички кого — кепкувати з кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спичка — Шпичак, шпичачка Словник чужослів Павло Штепа
- спичка — СПИ́ЧКА, и, ж. Загострена паличка. Де козаки чи кашу варили, чи круг огнища з салом на спичках сиділи, .. він до їх і пристане (П. Куліш); Наколов [Федоров] спичкою галушку у відрі, покуштував (М. Шеремет); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- спичка — Спичка, -ки ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй. Ном. № 3440. Словник української мови Грінченка