сплигувати

СПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. з чого. Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз.

Не чекаючи, поки спиниться, з паровоза сплигнули два донські козаки (А. Головко);

Грицько з Панасом мчали просто степом, раз у раз сплигуючи з коней і припадаючи вухом до землі (З. Тулуб);

Для Тоні це було мов кіно дивитись, як Сіробаба, посадивши неподалік свого кукурузника, вилазить з кабіни, сплигує на землю (О. Гончар);

Роман Васильович тихо сплигнув з ліжка, почав поспішно вдягатись (Ю. Збанацький).

2. на кого – що, заст. к кому – чому. Стрибком піднятися куди-небудь, наблизитися до когось, чогось.

Тогді одна [дівчина] к йому сплигнула Так, мов цвіркун або блоха (І. Котляревський);

Треба сплигнути на цей найближчий прискалок (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. сплигувати — спли́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сплигувати — -ую, -уєш, недок., сплигнути, -ну, -неш, док. 1》 з чого.Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз. 2》 на кого – що. Стрибком піднятися куди-небудь, наблизитися до когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплигувати — ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М.  Словник синонімів української мови
4. сплигувати — СПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. з чого. Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз. Грицько з Панасом мчали просто степом, раз у раз сплигуючи з коней і припадаючи вухом до землі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 139)...  Словник української мови в 11 томах