сплигувати

спли́гувати

-ую, -уєш, недок., сплигнути, -ну, -неш, док.

1》 з чого.Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз.

2》 на кого – що. Стрибком піднятися куди-небудь, наблизитися до когось, чогось.

Значення в інших словниках

1. сплигувати — спли́гувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сплигувати — СПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. з чого. Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз. Не чекаючи, поки спиниться, з паровоза сплигнули два донські козаки (А.  Словник української мови у 20 томах
3. сплигувати — ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М.  Словник синонімів української мови
4. сплигувати — СПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., СПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. з чого. Стрибком спускатися з чого-небудь; стрибати вниз. Грицько з Панасом мчали просто степом, раз у раз сплигуючи з коней і припадаючи вухом до землі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 139)...  Словник української мови в 11 томах