спломеніти
СПЛОМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., поет.
Раптом яскраво заблищати, засвітитися.
І сталось дивне диво: всміхнулися поблідлії уста, погаслі очі спломеніли живо (Леся Українка);
// Швидко і сильно почервоніти (від хвилювання, ніяковості, радості і т. ін.); спалахнути.
Вутанька спломеніла, наче жаром обсипана (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)