сплямований
СПЛЯМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до сплямува́ти.
Никне Побожність і Віра, і діва небесна Астрея Землю, сплямовану кров'ю, – остання з богів – покидає (М. Зеров);
Прощай, Дерманський монастире, колись славний, нещодавно сплямований співучастю в кривавих бандерівських злодіяннях (Ю. Мельничук).
Словник української мови (СУМ-20)