сплітка
СПЛІ́ТКА, и, ж.
Те саме, що плі́тка¹.
– Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (І. Франко);
У нас починається з нею цікава розмова, всякі сплітки про гостей, наречену і т. інше (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)