сплітка

СПЛІ́ТКА, и, ж. Те саме, що плі́тка¹.

— Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (Фр., VI, 1951, 383);

У нас починається з нею цікава розмова, всякі сплітки про гостей, наречену і т. інше (Коцюб., III, 1956, 425).

Значення в інших словниках

1. сплітка — сплі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сплі́тки  Орфографічний словник української мови
2. сплітка — -и, ж. Те саме, що плітка I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплітка — див. сплетня  Словник чужослів Павло Штепа
4. сплітка — СПЛІ́ТКА, и, ж. Те саме, що плі́тка¹. – Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (І. Франко); У нас починається з нею цікава розмова, всякі сплітки про гостей, наречену і т. інше (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
5. сплітка — сплі́тка плітка (ст): Як ці львівські сплітки скоро розходяться! (Острук)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. сплітка — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст.  Словник синонімів української мови