сповадити
СПОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, розм.
Потураючи, попускаючи, привчити кого-небудь до чогось.
– Отак, як бачите: нема того, щоб виговорити прислузі, – він жартує. Отак і сповадить наймичок! Чого ж вони будуть слухати? (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)