сповадитися
СПОВА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.
Звикнути постійно, часто робити що-небудь (звичайно небажане для інших).
– Що ж, як немає грошей, – йому тихо Пріська. – Хіба б не радніші віддати?.. Коли й заробити нігде. – Брехня! – обірвав Грицько. – То така вдача ледача, така звичка бісова! Сповадились так: ходи по їх разів по десять та проси, у ноги кланяйся!.. (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)