сповзати
СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док.
1. Повзучи, спускатися з чого-небудь.
Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Г. Хоткевич);
Сахно бачила, як з урвища, по скелях і камінні, сповзали люди до води (Ю. Смолич);
Тамара сповзла з соломи і наблизилася до дверей (А. Хижняк);
Онисій Каланча впав на коліна і, загрібаючи руками свіжий чорнозем, сповз у яму (В. Петльований);
* Образно. Бузком зів'яло надвечір'я, І ніч сповза із Арарату... (Р. Братунь);
// Поволі, з великими труднощами спускатися, злазити з чого-небудь.
Шхуна повільно почала сповзати слизьким від олії настилом до ріки (З. Тулуб);
Стогне Оксень Недомірко і, тримаючись рукою об стіну, повільно сповзає з полу (І. Цюпа);
Потьє сповз із бочки й поволі зняв картуз (Н. Рибак);
* Образно. Юрбою турів пагорби дніпрові На водопій сповзали до ріки (М. Бажан);
// перен. Поволі, поступово опускатися і поширюватися (про дим, туман і т. ін.).
Дим із присадкуватих хат сповзає по мокрих стріхах (П. Панч);
З вершини Ільницького кряжа .. тумани сповзали в долину (С. Чорнобривець);
Дощ перейшов у мжичку – мабуть, густі осінні хмари зовсім сповзли з гірських вершин і лягли тут, на підгір'ї (Л. Дмитерко).
2. Не втримавшись на чому-небудь, поволі зсовуватися, падати.
Дико скрикнув ординець-татарин, Сповзаючи з високої луки [сідла] (А. Малишко);
Назустріч нам біг маленький хлопчик, у великій шапці, що все сповзала йому на очі (О. Копиленко);
Моя машина раз у раз сповзала із слизької, роз'юшеної дороги (Ю. Яновський);
З останніх сил вона трималась за канат. Але сил не вистачало, і дівчина почала швидко сповзати вниз (М. Трублаїні);
Перше, що він побачив, – це ясне, як льон, волосся. Біла хустка сповзла .. на плечі (М. Коцюбинський);
Прокопа так і штовхнуло щось. Сіряк сповз із плеча (А. Головко);
Окуляри сповзли старому на кінчик носа (О. Ільченко);
* Образно. Сповзла з блискучого .. місяця хмарка (Ю. Мушкетик);
// Осуватися, осідати під дією ґрунтових вод, дощів і т. ін.
Зітхнувши, Марусяк узявся за свій камінь .. Він дійсно лупився від атмосферних змін, і верства за верствою сповзала вниз (Г. Хоткевич);
Там, де Козача гора зовсім близько присунулась до ріки, берег був крутий і сповзав у воду, оголяючи вузлувате, покручене коріння старих лип (О. Донченко);
Стоїть ота халупка обшарпана вітрами й негодою, а з-під неї сповзає розмита глина (М. Стельмах);
// Поволі стікати вниз (про рідину).
Довкола стояв гуркіт оскаженілої води, важкі струмені повільно сповзали з гребінки [греблі] і, як гірський обвал, розбивалися об скелі (С. Голованівський);
У шибки затуркотів дощик. Товариші хвилинку споглядали, як поволі дрібні краплинки поволокою затягали скло, знеможено сповзаючи вниз (Олесь Досвітній);
Василь витирав спітніле обличчя, але піт струмками сповзав за комір (А. Хижняк);
Вино було таке густе, що аж потрібно перехилити келишок. Солодко-терпка маса сповзала на язик (Ірина Вільде).
3. Розташовуватися по похилій площині.
Нижче, туди ік морю [до моря], сповзав поміж синяві груди каміння яро-зелений капорець (М. Коцюбинський);
Пеньки давно вже залишилися позаду. Стежка почала сповзати вниз по крутому схилу (Л. Первомайський);
То сповзе [шлях] під зарослі кручі, де зміїні сліди лягли, то зведеться ураз до тучі, де літають гірські орли... (М. Упеник).
4. Сходити, зникати, оголюючи якусь поверхню.
Тільки-но сповзав із землі сніг, ледь просихали стежини, Настуся скидала важкі ненависні материнські недоноски (Ю. Збанацький);
Як тільки сповзли з верхів сніги і гори вкрилися зеленими килимами полонин, на долах .. завирувало життя (В. Гжицький).
5. Поступово зникати (про рум'янець, усмішку і т. ін.).
Зося, широко розкривши очі, ніби вперше слухає тяжку повість села, і ніжний рум'янець, мов тінь, сповзає з її обличчя (М. Стельмах);
Його усмішка, наче та пишна хризантема, на яку подув морозний вітер, почала поволі блякнути, сповзати з лиця (Д. Бедзик);
Замість відповіді з вуст молодиці сповзла усмішка (В. Логвиненко).
6. перен. Поступово відходити від чого-небудь передового, нового і т. ін.; скочуватися до чогось осудного, небажаного.
Білорусь уже опинилася у зоні дії європейських санкцій, Росія сповзає у цю зону, ведучи агресивну війну у Чечні (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)