сповзати

(в яму) повзти, зсуватися, скочуватися; (з печі) злазити; (- туман) спадати; (на очі) наповзати; (- берег) осідати; (- міну лиця) <�поволі> збігати.

Значення в інших словниках

1. сповзати — сповза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сповзати — див. повзти  Словник синонімів Вусика
3. сповзати — -аю, -аєш, недок., сповзти, -зу, -зеш; мин. ч. сповз, -ла, -ло; док. 1》 Повзучи, спускатися з чого-небудь. || Поволі, з великими труднощами спускатися, злазити з чого-небудь. || перен. Поволі, поступово опускатися і поширюватися (про дим, туман і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сповзати — СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док. 1. Повзучи, спускатися з чого-небудь. Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. сповзати — СПОВЗА́ТИ (повзком, сунучись, спускатися вниз), ПОВЗТИ́, ЗСУВАТИСЯ, ЗСОВУВАТИСЯ, СУНУТИСЯ, З'ЇЖДЖАТИ, ЗЛАЗИТИ, ЗЛІЗАТИ, ЛІЗТИ, ЗІСКО́ВЗУВАТИ (ЗСКО́ВЗУВАТИ), ЗІСКО́ВЗУВАТИСЯ (ЗСКО́ВЗУВАТИСЯ) розм., ЗСЛИЗА́ТИ (швидко). — Док.  Словник синонімів української мови
6. сповзати — СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док. 1. Повзучи, спускатися з чого-небудь. Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Хотк.  Словник української мови в 11 томах