сповідальниця

СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до сповіда́льник 2.

2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі.

Я зі страхом і трепетом підступив до сповідальниці, вклякнув і нахилився до колін нашого старенького єгомосця (Р. Іваничук);

До наших днів збереглася деяка кількість предметів церковного обладнання XVI –XVII ст. Це лави, призначені для .. вищого духовенства, і сповідальниці (з наук. літ.);

* У порівн. Знайшла Лисичка нору під каменем, влізла до неї, мов до сповідальниці, та й кличе Півня (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. сповідальниця — сповіда́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сповідальниця — I жін. до сповідальник II і сповідальня Спеціально відведене місце в церкві, де здійснюють Таїнство Сповіді  Словник церковно-обрядової термінології
3. сповідальниця — -і, ж. 1》 Жін. до сповідальник 2). 2》 церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сповідальниця — СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до сповіда́льник 2. 2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі. До наших днів збереглася деяка кількість предметів церковного обладнання XVI-XVII ст. Це лави, призначені для..  Словник української мови в 11 томах