сповідальниця

СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до сповіда́льник 2.

2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі.

До наших днів збереглася деяка кількість предметів церковного обладнання XVI-XVII ст. Це лави, призначені для.. вищого духовенства, і сповідальниці (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 32);

*У порівн. Знайшла Лисичка нору під каменем, влізла до неї, мов до сповідальниці, та й кличе Півня (Фр., IV, 1950, 80).

Значення в інших словниках

1. сповідальниця — сповіда́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сповідальниця — I жін. до сповідальник II і сповідальня Спеціально відведене місце в церкві, де здійснюють Таїнство Сповіді  Словник церковно-обрядової термінології
3. сповідальниця — -і, ж. 1》 Жін. до сповідальник 2). 2》 церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сповідальниця — СПОВІДА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до сповіда́льник 2. 2. церк. Спеціально обладнане місце для сповіді в храмі. Я зі страхом і трепетом підступив до сповідальниці, вклякнув і нахилився до колін нашого старенького єгомосця (Р.  Словник української мови у 20 томах