споганений

СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до спога́нити.

Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (І. Волошин);

Ніколи не забуду того страшного, болем, жахом і грижею споганеного лиця Напуди, коли її вивели з деберки [ярка], її волосся було все замулене болотом, на руках сліди крові (І. Франко);

Це була сплюндрована й споганена земля, – ніщо на ній не росло, не родило і не живилось (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. споганений — спога́нений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. споганений — див. зіпсований  Словник синонімів Вусика
3. споганений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до споганити. || споганено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споганений — СПОГА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спога́нити. Коли тінь Алі падала на харч сусіда, харч вважався споганеним, і хлопця карали (Вол.  Словник української мови в 11 томах