спогадуватися

СПОГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Те саме, що зга́дуватися 1.

Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти... (П. Грабовський);

Мені спогадувались казки про чарівну гору (Леся Українка);

– За дорогу все промайне перед очима – і перша зустріч у Ялті, і нічне палюче море, і моя перша сповідь перед Тобою – сповідь з першої зустрічі. Зашумить дубовим шумом Зелений Гай під Гадячем, і спогадається моє берлінське лікування з невсипущою думою про Тебе (І. Драч);

Спогадується, роз'ятрює душу пережите, звідане, бачене (М. Олійник).

2. тільки недок. Пас. до спога́дувати 1.

В “листку” ж тому, що сьогодні передали мені, і там моє ймення спогадується серед “борців, мучеників, героїв”... (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. спогадуватися — спога́дуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спогадуватися — -уюся, -уєшся, недок., спогадатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що згадуватися 1). 2》 тільки недок. Пас. до спогадувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спогадуватися — СПОГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Те саме, що зга́дуватися 1. Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (Граб., І, 1959, 110); Мені спогадувались казки про чарівну гору (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах