спозарання

СПОЗАРА́ННЯ, присл.

Те саме, що спозара́нку.

Не так уже приємно дівчині, спозарання вискочивши з вагончика, поспішати мерщій до умивальника, де вже до тебе нальопано, піниться мило (О. Гончар);

Як дуб листочки пожовтілі Тримає на своєму гіллі Аж до травневого розмаю, Отак і я своє кохання, Зимою вбите спозарання, У серці юному тримаю (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. спозарання — спозара́ння прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спозарання — див. рано; ранок  Словник синонімів Вусика
3. спозарання — присл. Те саме, що спозаранку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спозарання — ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано).  Словник синонімів української мови
5. спозарання — СПОЗАРА́ННЯ, присл. Те саме, що спозара́нку. Не так уже приємно дівчині, спозарання вискочивши з вагончика, поспішати мерщій до умивальника, де вже до тебе нальопано, піниться мило (Гончар, Тронка, 1963, 258)...  Словник української мови в 11 томах