спокусителька

СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко.

Жін. до спокуси́тель.

Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. спокусителька — СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко. Жін. до спокуси́тель. Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (Н.-Лев., III, 1956, 252).  Словник української мови в 11 томах