спокусителька

СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко.

Жін. до спокуси́тель.

Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокусителька — СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко. Жін. до спокуси́тель. Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (Н.-Лев., III, 1956, 252). Словник української мови в 11 томах