спокусителька
СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко. Жін. до спокуси́тель.
Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (Н.-Лев., III, 1956, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокусителька — СПОКУСИ́ТЕЛЬКА, и, ж., рідко. Жін. до спокуси́тель. Оце ж він проклятий наслав на мене оту куму спокусительку (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах