Словник української мови у 20 томах

споловинити

СПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що, розм.

Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь.

– Ось вони, капосні! Тут і Кошиків розбишака! – Задорожній наблизився до хлопців. – Я не розбишака! – А силосну яму хто споловинив? А Олежка хто мало не втопив? – Задорожній позирав то на Віктора, то на сина головного інженера (П. Автомонов).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. споловинити — сполови́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. споловинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споловинити — СПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь. — Ось вони, капосні! Тут і Кошиків розбишака! — Задорожній наблизився до хлопців. — Я не розбишака!...  Словник української мови в 11 томах