сполошний
СПОЛОШНИ́Й, а́, е́.
Стос. до сполоху (див. спо́лох¹).
За центральну кульмінацію другої частини симфонії [Б. Лятошинського] править її середній епізод, що вривається зненацька .. То і сполошний дзвін тривоги, і кривавий зойк битви (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)