Словник української мови у 20 томах

сполучитися

СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сполучитися — сполучи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сполучитися — див. сполучатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполучитися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися.  Словник синонімів української мови
  4. сполучитися — СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися.  Словник української мови в 11 томах