споминатися
СПОМИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, не́ться, док.
1. Набувати знову здатності нормально мислити, діяти; опам'ятовуватися, отямлюватися.
– Знаєш що, Андрію? Мені часто споминається твоє життя у Шакули. То було страшне, тяжке життя (М. Коцюбинський);
– Знову припав до чогось, наче замовлений. Та спом'янись і спам'ятайся нарешті, бо осьдечки зараз усе полетить у піч! (М. Стельмах);
Спом'янувсь їй ясноокий Михайло... який він тихий був, люб'ячий... (Марко Вовчок).
2. тільки недок. Пас. до спомина́ти 2.
Пару разів споминалося чиєсь ім'я в “Ділі” (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)