спондей

СПОНДЕ́Й, я, ч., поет.

В античному віршуванні – стопа з двох довгих складів, яка за загальною довжиною дорівнює дактилю; у силабо-тонічному віршуванні – стопа з двох наголошених складів.

Значення в інших словниках

1. спондей — спонде́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спондей — -я, ч., поет. В античному віршуванні – стопа з двох довгих складів; у силабо-тонічному віршуванні – стопа з двох наголошених складів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спондей — спонде́й (грец. σπονδεϊος) стопа вірша: в античному віршуванні – з двох довгих складів, у тонічному – з двох наголошених складів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. спондей — СПОНДЕ́Й, я, ч., поет. В античному віршуванні — стопа з двох довгих складів; у силабо-тонічному віршуванні — стопа з двох наголошених складів.  Словник української мови в 11 томах