Словник української мови у 20 томах

споровики

СПОРОВИКИ́, а́, ч., біол.

Клас тварин типу найпростіших, що паразитують у клітинах, тканинах та порожнинах тіла тварини й людини і розмноження яких зв'язане з утворенням спор.

Деякі споровики розмножуються тільки статевим способом (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. споровики — споровики́ (від грец. σπορά – сім’я) клас тварин типу найпростіших; паразити. Живуть у клітинах, тканинах і порожнинах тіла тварин та людини. Багато С. спричинюють захворювання людини (збудники малярії) та свійських тварин (кров’яні С, кокцидії).  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. споровики — Надклас найпростіших-паразитів; мають 3 підкласи: грегарини, кокцидії та піроплазміди; бл. 4 тис. видів, широко розповсюджені;...  Універсальний словник-енциклопедія