споровий
СПО́РОВИЙ, а, е, біол.
1. Прикм. до спо́ра.
Наші стародавні предки про спорові рослини, мабуть нічого не знали, а тому й вірили, що кожна рослина повинна мати квітку (О. Воропай);
Спорова клітина;
// Здійснюваний за допомогою спор.
Спорове розмноження;
// Який складається із спор.
У рослин, уражених цією хворобою [сажкою], волоть повністю руйнується і перетворюється на темну спорову масу, покриту білою плівкою (із журн.).
2. у знач. ім. спо́рові, вих, мн. Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння.
На початку юрського періоду клімат поліпшується, і район Києва поступово перетворився на болотяну низовину, де росли тропічні та субтропічні представники спорових і голонасінних (з наук.-попул. літ.);
Плаун належить до найдавніших представників рослинного світу – спорових (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)