споровий

СПО́РОВИЙ, а, е, біол.

1. Прикм. до спо́ра.

Наші стародавні предки про спорові рослини, мабуть нічого не знали, а тому й вірили, що кожна рослина повинна мати квітку (О. Воропай);

Спорова клітина;

// Здійснюваний за допомогою спор.

Спорове розмноження;

// Який складається із спор.

У рослин, уражених цією хворобою [сажкою], волоть повністю руйнується і перетворюється на темну спорову масу, покриту білою плівкою (із журн.).

2. у знач. ім. спо́рові, вих, мн. Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння.

На початку юрського періоду клімат поліпшується, і район Києва поступово перетворився на болотяну низовину, де росли тропічні та субтропічні представники спорових і голонасінних (з наук.-попул. літ.);

Плаун належить до найдавніших представників рослинного світу – спорових (із журн.).