споровий
СПО́РОВИЙ, а, е, біол.
1. Прикм. до спо́ра.
Передпосівна обробка насіння ячменю споровими бактеріями, виділеними з його ризосфери, підвищувала врожайність на 20-25% (Мікр. ж., XXII, 5, 1960, 20);
Спорова клітина;
// Здійснюваний за допомогою спор.
Спорове розмноження;
// Який складається із спор.
У рослин, уражених цією хворобою [сажкою], волоть повністю руйнується і перетворюється на темну спорову масу, покриту білою плівкою (Хлібороб Укр., 4, 1972, 24).
2. у знач. ім. спо́рові, вих, мн. Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння.
На початку юрського періоду клімат поліпшується, і район Києва поступово перетворився на болотяну низовину, де росли тропічні та субтропічні представники спорових і голонасінних (Знання.., 12, 1971, 18).
Спо́рові росли́ни — застаріла назва всіх відділів нижчих рослин, мохоподібних і папоротеподібних, що розмножуються спорами.
Вчені вважають, що на нашій планеті зростає близько 150 тисяч видів вищих спорових та квіткових рослин (Роб. газ., 10.Х 1974, 4).
Значення в інших словниках
- споровий — спо́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
- споровий — -а, -е, біол. Прикм. до спора. Спорова клітина. || Здійснюваний за допомогою спор. Спорове розмноження. || Який складається зі спор. Спорові рослини — застаріла назва всіх відділів нижчих рослин, мохоподібних і папоротеподібних, що розмножуються спорами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споровий — СПО́РОВИЙ, а, е, біол. 1. Прикм. до спо́ра. Наші стародавні предки про спорові рослини, мабуть нічого не знали, а тому й вірили, що кожна рослина повинна мати квітку (О. Воропай); Спорова клітина; // Здійснюваний за допомогою спор. Словник української мови у 20 томах