споровий
СПО́РОВИЙ, а, е, біол.
1. Прикм. до спо́ра.
Передпосівна обробка насіння ячменю споровими бактеріями, виділеними з його ризосфери, підвищувала врожайність на 20-25% (Мікр. ж., XXII, 5, 1960, 20);
Спорова клітина;
// Здійснюваний за допомогою спор.
Спорове розмноження;
// Який складається із спор.
У рослин, уражених цією хворобою [сажкою], волоть повністю руйнується і перетворюється на темну спорову масу, покриту білою плівкою (Хлібороб Укр., 4, 1972, 24).
2. у знач. ім. спо́рові, вих, мн. Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння.
На початку юрського періоду клімат поліпшується, і район Києва поступово перетворився на болотяну низовину, де росли тропічні та субтропічні представники спорових і голонасінних (Знання.., 12, 1971, 18).
Спо́рові росли́ни — застаріла назва всіх відділів нижчих рослин, мохоподібних і папоротеподібних, що розмножуються спорами.
Вчені вважають, що на нашій планеті зростає близько 150 тисяч видів вищих спорових та квіткових рослин (Роб. газ., 10.Х 1974, 4).
Словник української мови (СУМ-11)