споро

СПО́РО. Присл. до спо́рий 1.

Почали наші бориславці рити-копати свої.. грунти.. Не споро йшла робота, не живо зиск напливав (Фр., І, 1955, 128);

Качанисту і бурякові плантації доглядають сім агрегатів. Споро йде робота (Рад. Укр., 20.VІ 1962, 2).

Значення в інших словниках

1. споро — Спо́ро: — швидко, успішно; тут: багато, великого розміру [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. споро — спо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. споро — Присл. до спорий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споро — Зручно, вигідно, див. спорий  Словник чужослів Павло Штепа
5. споро — СПО́РО. Присл. до спо́рий 1. Почали наші бориславці рити-копати свої .. ґрунти .. Не споро йшла робота, не живо зиск напливав (І. Франко); Полоззя лунко рипнули (бо морозець) і споро помчали вулицею до Академії (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
6. споро — спо́ро багато (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. споро — Багато, чимало, швидко, успішно, щасливо, вправно, добре, вдало, вигідно  Словник застарілих та маловживаних слів