спорювати
СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., що.
Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь.
Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Яновський);
– Виходить, що коли б ви знали, що ці речі мають умовні позначки, – продовжував суддя, – то ви б їх не брали?.. – Або спороли б ті позначки? – запитав суддя (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)