Словник української мови у 20 томах

спорювати

СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., що.

Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь.

Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Яновський);

– Виходить, що коли б ви знали, що ці речі мають умовні позначки, – продовжував суддя, – то ви б їх не брали?.. – Або спороли б ті позначки? – запитав суддя (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спорювати — спо́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спорювати — -юю, -юєш, недок., спороти, спорю, спореш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорювати — СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах