спорювати
СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., що.
Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь.
Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Яновський);
– Виходить, що коли б ви знали, що ці речі мають умовні позначки, – продовжував суддя, – то ви б їх не брали?.. – Або спороли б ті позначки? – запитав суддя (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорювати — спо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спорювати — -юю, -юєш, недок., спороти, спорю, спореш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорювати — СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах