1. Словник української мови в 11 томах

спорювати

СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь.

Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Янов., IV, 1959, 51);

— Виходить, що коли б ви знали, що ці речі мають умовні позначки, — продовжував суддя, — то ви б їх не брали?.. — Або спороли б ті позначки? — запитав суддя (Кучер, Прощай.., 1957, 437).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорювати — спо́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спорювати — -юю, -юєш, недок., спороти, спорю, спореш, док., перех. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спорювати — СПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОРО́ТИ, спорю́, спо́реш, док., що. Розрізуючи або розриваючи нитки по шву, відокремлювати щось нашите поверх чого-небудь. Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Ю. Словник української мови у 20 томах