спостерігати
СПОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. спостері́г, спостерегла́, ло́; док., кого, що.
1. Дивлячись, помічати кого-, що-небудь, звертати увагу на когось, щось.
Ремо залюбки спостерігав, як зникали зі столу ласощі (Олесь Досвітній);
Федоренко з цікавістю спостерігав з вікна вагона строкаті смужки селянських нивок (Я. Качура);
Очі спостерігали, як подячно зітхає земля, звільнена від бур'янів, глибоко зорана, розпушена (Ю. Яновський);
Хазяїнова кума підняла на всю хату гвалт: вона спостерегла, що пропав її подарунок (Л. Яновська);
Не вірячи власним очам, спостеріг [Отава] серед старих і молодих жінок .. худого хлопця в сірому пальтечку (П. Загребельний);
Цікаво спостерігати, чим харчуються діти-пастухи (О. Воропай).
2. тільки недок., перев. за ким – чим. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.
Трохи оддалік сиділи під парасольками жінки і пильно спостерігали за дітьми, які бавились у воді при березі (А. Хижняк);
Абдулаєв .. наказує [Тимкові] стояти під хлівом, спостерігати за хатою (Тют (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)