Словник української мови в 11 томах

спостерігати

СПОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. спостері́г, спостерегла́, ло́; док., перех. Дивлячись, помічати кого-, що-небудь, звертати увагу на когось, щось.

Ремо залюбки спостерігав, як зникали зі столу ласощі (Досв., Гюлле, 1961, 67);

Федоренко з цікавістю спостерігав з вікна вагона строкаті смужки селянських нивок (Кач., Вибр., 1947, 163);

Очі спостерігали, як подячно зітхає земля, звільнена від бур’янів, глибоко зорана, розпушена (Ю. Янов., II, 1954, 166);

Хазяїнова кума підняла на всю хату гвалт: вона спостерегла, що пропав її подарунок (Л. Янов., І, 1959, 47);

Не вірячи власним очам, спостеріг [Отава] серед старих і молодих жінок.. худого хлопця в сірому пальтечку (Загреб., Диво, 1968, 96);

// тільки недок., перев. за ким — чим. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.

Трохи оддалік сиділи під парасольками жінки і пильно спостерігали за дітьми, які бавились у воді при березі (Хижняк, Килимок, 1961, 47);

Абдулаєв.. наказує [Тимкові] стояти під хлівом, спостерігати за хатою (Тют.. Вин. 19Р4. 495).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спостерігати — спостеріга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спостерігати — (що) зауважувати, помічати; (за ким) стежити, слідкувати, мати на оці <�обсервувати, СПОГЛЯДАТИ, пасти очима, назирати, не спускати з очей> кого; п-к -АЮЧИЙ, що спострігає, зайнятий спостереженням, спостерігач, (з вежі) дозорець...  Словник синонімів Караванського
  3. спостерігати — див. бачити; дивитися; стежити  Словник синонімів Вусика
  4. спостерігати — [спостеир'ігатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
  5. спостерігати — -аю, -аєш, недок., спостерегти, -ежу, -ежеш; мин. ч. спостеріг, спостерегла, спостерегло; док., перех. Дивлячись, помічати кого-, що-небудь, звертати увагу на когось, щось. || тільки недок., перев. за ким – чим. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спостерігати — СПОСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш; мин. ч. спостері́г, спостерегла́, ло́; док., кого, що. 1. Дивлячись, помічати кого-, що-небудь, звертати увагу на когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
  7. спостерігати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  8. спостерігати — Спостеріга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; спостерегти́, -режу́, -реже́ш; спостері́г, -регла́, -регли́; спостері́гши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)