спостерігач
СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч.
1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось.
Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Ю. Збанацький);
Лезо .. сокири виблискувало на сонці сріблястим промінчиком, приковуючи до себе напружену увагу цікавих спостерігачів (І. Кириленко);
Вісь Світу для будь-якого спостерігача завжди паралельна осі обертання Землі (з наук. літ.).
2. Особа, яка за професією або за дорученням займається спостереженням за ким-, чим-небудь.
Броунов [П. І.] почав свою трудову діяльність у Головній географічній обсерваторії, спочатку спостерігачем, а згодом – фізиком (з наук.-попул. літ.);
Спостерігачі природи .. нотують у своїх записниках, коли прилітають ластівки, коли озивається перший соловейко (М. Рильський);
Ми [футболісти] були цілком готові, все визначили точно, і тоді наш спостерігач помітив три зелених ракети (Ю. Яновський).
3. військ. Той, хто стежить за діями ворога, вносить поправки в наведення гармат під час стрільби.
Поки що ніяких ознак появи ворога спостерігачі не помічали (Ю. Збанацький);
– Ворожа артилерія сильно б'є по моєму участкові, .. очевидно, десь є гарний пункт для ворожого спостерігача (Ю. Яновський);
Видимість тут [у горах] стала набагато краща, ніж на рівнині. Тому наводчикам і спостерігачам, які звикли відзначати відстані в умовах рівнини, тут ці відстані здавались меншими від справжніх (О. Гончар).
(1) Політи́чний спостеріга́ч – у міжнародному праві – представник держави або міжнародної організації, який бере обмежену участь у міжнародних конференціях або в роботі міжнародних організацій.
Словник української мови (СУМ-20)