Значення в інших словниках
-
спостерігач —
спостеріга́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
спостерігач —
Спостережник, глядач, споглядач, г. обсерватор, ір. пильне <�всевидяще, недремне> око; (мимовільний) свідок.
Словник синонімів Караванського
-
спостерігач —
-а, ч. 1》 Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. || Особа, яка за професією або за дорученням займається спостереженням за ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спостерігач —
СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Ю. Збанацький); Лезо ..
Словник української мови у 20 томах
-
спостерігач —
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо).
Словник синонімів української мови
-
спостерігач —
Спостеріга́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -га́чу! -гачі́, -чі́в, -ча́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спостерігач —
СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Збан., Малин. дзвін, 1958, 177); Лезо..
Словник української мови в 11 томах