спостерігач

Значення в інших словниках

1. спостерігач — спостеріга́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. спостерігач — Спостережник, глядач, споглядач, г. обсерватор, ір. пильне <�всевидяще, недремне> око; (мимовільний) свідок. Словник синонімів Караванського
3. спостерігач — -а, ч. 1》 Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. || Особа, яка за професією або за дорученням займається спостереженням за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Ю. Збанацький); Лезо .. Словник української мови у 20 томах
5. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Словник синонімів української мови
6. спостерігач — Спостеріга́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -га́чу! -гачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Збан., Малин. дзвін, 1958, 177); Лезо.. Словник української мови в 11 томах