1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спостерігач

спостеріга́ч

-а, ч.

1》 Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось.

|| Особа, яка за професією або за дорученням займається спостереженням за ким-, чим-небудь.

Дипломатичний спостерігач — представник держави або міжнародної організації, що його направляють для участі у роботі міжнародних конференцій, організацій та органів.

2》 військ. Той, хто стежить за діями ворога, вносить поправки в наведення гармат під час стрільби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спостерігач — спостеріга́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. спостерігач — Спостережник, глядач, споглядач, г. обсерватор, ір. пильне <�всевидяще, недремне> око; (мимовільний) свідок. Словник синонімів Караванського
  3. спостерігач — див. вартовий; сторож Словник синонімів Вусика
  4. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Ю. Збанацький); Лезо .. Словник української мови у 20 томах
  5. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Словник синонімів української мови
  6. спостерігач — Спостеріга́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -га́чу! -гачі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спостерігач — СПОСТЕРІГА́Ч, а, ч. 1. Той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось. Спостерігачі усілись на партах, музиканти групувалися по кутках (Збан., Малин. дзвін, 1958, 177); Лезо.. Словник української мови в 11 томах