Словник української мови у 20 томах

споститися

СПОСТИ́ТИСЯ, спо́щу́ся, спо́сти́шся, док., розм.

Виснажити себе, дотримуючись посту і не вживаючи скоромного в їжу.

Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла. Очі стали здорові й витрішкуваті; рум'яні уста пожовкли (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. споститися — спости́тися дієслово доконаного виду виснажити себе, дотримуючись посту і не вживаючи скоромного в їжу розм.  Орфографічний словник української мови
  2. споститися — спощуся, спостишся, спощуватися, -уюся, -уєшся, недок., док., розм. Виснажити себе, дотримуючись посту і не вживаючи скоромного в їжу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споститися — СПОСТИ́ТИСЯ, спо́щу́ся, спо́сти́шся, док., розм. Виснажити себе, дотримуючись посту і не вживаючи скоромного в їжу. Роман спостився, змарнів, зблід, спав з тіла. Очі стали здорові й витрішкуваті; рум’яні уста пожовкли (Н.-Лев., VI, 1966, 389).  Словник української мови в 11 томах
  4. споститися — Спости́тися см. спощуватися.  Словник української мови Грінченка