спосудитися

СПОСУ́ДИТИСЯ, диться, док., безос., діал.

Пощастити, поталанити.

– Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні, – сказала весела Мокрієвська з жартами (І. Нечуй-Левицький);

– Я бачу по ваших очах, що не спосудилось. Еге?.. – Ваша правда. Знов не вдалось! – обізвався Ломицький (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. спосудитися — спосу́дитися дієслово доконаного виду пощастити безос., діал.  Орфографічний словник української мови
2. спосудитися — -диться, док., безос., діал. Пощастити, поталанити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спосудитися — СПОСУ́ДИТИСЯ, диться, док., безос., діал. Пощастити, поталанити. — Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні, — сказала весела Мокрієвська з жартами (Н.-Лев., IV, 1956, 295); — Я бачу по ваших очах, що не спосудилось. Еге?..  Словник української мови в 11 томах
4. спосудитися — Спосудитися, -джуся, -дишся гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.  Словник української мови Грінченка