Орфографічний словник української мови

спосудитися

спосу́дитися

дієслово доконаного виду

пощастити

безос., діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спосудитися — -диться, док., безос., діал. Пощастити, поталанити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спосудитися — СПОСУ́ДИТИСЯ, диться, док., безос., діал. Пощастити, поталанити. – Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні, – сказала весела Мокрієвська з жартами (І. Нечуй-Левицький); – Я бачу по ваших очах, що не спосудилось. Еге?..  Словник української мови у 20 томах
  3. спосудитися — СПОСУ́ДИТИСЯ, диться, док., безос., діал. Пощастити, поталанити. — Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні, — сказала весела Мокрієвська з жартами (Н.-Лев., IV, 1956, 295); — Я бачу по ваших очах, що не спосудилось. Еге?..  Словник української мови в 11 томах
  4. спосудитися — Спосудитися, -джуся, -дишся гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.  Словник української мови Грінченка