спосібність
СПОСІ́БНІСТЬ, СПОСО́БНІСТЬ, ності, ж., розм.
1. Те саме, що наго́да.
При .. спосібності попроси його запитати в редакції.., чи прийняли б там повість п. Ольги (Леся Українка).
2. Те саме, що зда́тність 1.
Не тільки один Араб[ажин] прихильний до Вас, а є нас більше, тільки що не всі мають способність виявити Вам ту прихильність, а публічно виявляти – бояться (Леся Українка).
3. Те саме, що зді́бність 1.
Коли батько почав дуже хвалити спосібності свойого сина, хлопець почервонів, як рожа (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)