Словник української мови у 20 томах

спотворювач

СПОТВО́РЮВАЧ, а, ч.

Той, хто спотворює, перекручує що-небудь.

Спотворювач істини;

Спотворювач фактів.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спотворювач — спотво́рювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. спотворювач — -а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь. Спотворювач фактів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спотворювач — ПЕРЕКРУ́ЧУВАЧ, СПОТВО́РЮВАЧ. Перекручувач теорії; Спотворювач фактів.  Словник синонімів української мови
  4. спотворювач — СПОТВО́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто спотворює, перекручує що-небудь. Пристрасно і гнівно Ленін виступив проти спотворювачів марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 100); Спотворювач істини; Спотворювач фактів.  Словник української мови в 11 томах