справність

СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до спра́вний 1.

– Усе, здається, гаразд, – видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Г. Коцюба);

Обов'язкове виконання профілактичних ремонтів забезпечує справність машин (з навч. літ.).

2. Властивість за знач. спра́вний 2, 3.

При Гершковій справності діла пішли над сподівання гарно (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. справність — спра́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. справність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до справний 1). 2》 Властивість за знач. справний 2), 3》 Набрати справності — набути знань, навичок, умінь в якій-небудь справі, професії тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. справність — Спра́вність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. справність — СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до спра́вний 1. — Усе, здається, гаразд, — видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Коцюба, Нові береги, 1959, 222)...  Словник української мови в 11 томах
5. справність — Справність, -ности ж. Исправность.  Словник української мови Грінченка