справність
СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до спра́вний 1.
– Усе, здається, гаразд, – видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Г. Коцюба);
Обов'язкове виконання профілактичних ремонтів забезпечує справність машин (з навч. літ.).
2. Властивість за знач. спра́вний 2, 3.
При Гершковій справності діла пішли над сподівання гарно (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справність — спра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- справність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до справний 1). 2》 Властивість за знач. справний 2), 3》 Набрати справності — набути знань, навичок, умінь в якій-небудь справі, професії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- справність — Спра́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справність — СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до спра́вний 1. — Усе, здається, гаразд, — видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Коцюба, Нові береги, 1959, 222)... Словник української мови в 11 томах
- справність — Справність, -ности ж. Исправность. Словник української мови Грінченка