справність
СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до спра́вний 1.
— Усе, здається, гаразд, — видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Коцюба, Нові береги, 1959, 222);
Обов’язкове виконання профілактичних ремонтів забезпечує справність машин (Колг. Укр., 9, 1960, 48).
2. Властивість за знач. спра́вний 2, 3.
При Гершковій справності діла пішли над сподівання гарно (Фр., III, 1950, 42).
Набра́ти спра́вності — набути знань, навичок, уміння у якій-небудь справі, професії і т. ін.
Славко набрав справності до тої роботи, бо виконував її вже віддавна (Март., Тв., 1954, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справність — спра́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- справність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до справний 1). 2》 Властивість за знач. справний 2), 3》 Набрати справності — набути знань, навичок, умінь в якій-небудь справі, професії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- справність — СПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до спра́вний 1. – Усе, здається, гаразд, – видавив [Чемериця] глухо з себе, чи то звертаючись до Бухкала, чи то просто відзначаючи справність машини (Г. Словник української мови у 20 томах
- справність — Спра́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справність — Справність, -ности ж. Исправность. Словник української мови Грінченка